Емоційне вигорання вражає людей, чия робота пов'язана з постійним спілкуванням — у лікарів, психологів, педагогів, менеджерів, робітників соціальних служб, операторів. Людина відчуває власну професійну нездатність, незадоволеність роботою, деперсоналізацію, а в кінцевому підсумку різко погіршується якість її життя. В подальшому можуть розвиватись невротичні розлади й психосоматичні захворювання.

Розвиток даного стану зумовлює робота напруженому ритмі, з великим емоційним навантаженням та з важким контингентом. Разом з цим розвиткові синдрому сприяє відсутність належної винагороди (в тому числі не тільки матеріальної, але й психологічної похвали) за виконану роботу, що змушує людину думати, ніби її робота не має жодної цінності для суспільства.

Працю вчителя, як слушно підкреслив В.О. Сухомлинський, - ні з чим не можна ні порівняти, ні зіставити. Ткач уже через годину бачить плоди своєї роботи. Сталевар через кілька годин радіє з вогненного потоку металу. Хлібороб, сіячи через кілька місяців милуються колосками і жменею зерна, вирощеного в полі… А вчителю треба працювати роками, щоб побачити предмет свого творіння, буває, минають десятиріччя і ледве-ледве починає позначатися те, що ти замислив. Нікого так часто не відвідує почуття незадоволення, як педагога, ні в якому ділі помилки і невдачі не ведуть до таких наслідків, як у педагогічному.

Тож головними причинами професійного вигорання педагогів є:

- стрес, спричинений великою кількістю вимог;

- неспокійна обстановка на роботі, що потребує стійкої уваги і напруги;

- не завжди розумна організація праці;

- неувага до свого здоров’я.

Тому, з цілями профілактики професійного вигорання було проведено ряд тренінгів.

Знайомство. Тренінг «Цукерочка»

Тренер пригощає учасників цукерками «цукерочка». Завданнями для кожного учасника є розповідь фактів про себе в залежності скільки цукерок взяв учасник.

Обговорення: - Що було незвичним при виконанні вправи?

- Що нового ви змогли дізнатись?

- Чи складно було відкривати себе для навколишніх? Якщо складно, тоді чому?

Тренінг – знайомство « Квітка моєї душі» ( 12хв)

Мета: познайомити учасників один з одним, створити умови для ефективної співпраці.

Зміст вправи: Тренер пропонує першому учаснику, наприклад сидячому з права від нього, вибрати квітку,(жовта, червона, синя), пояснити чому саме вибрали червону а не синю… назвати своє повне ім’я та закінчити тези, які розміщені на пелюстках.

1) Я працюю в ліцеї, тому що…

2) Колектив ставиться до мене …

3) Ціную в людині такі риси характеру…

4) Мене дратує коли …

5) Я сказала б про себе, що я…

6) Моїм другом в колективі є…

Тренінг «Рука дружби»

Обведіть на своєму аркуші праву руку, підпишіть своє прізвище, ім'я, по- батькові і передайте по колу своєму сусідові, де кожен напише свої побажання. Вправа продовжується до тих пір поки «своя» рука не повернеться до свого власника.

Тренінг «Ти молодець тому, що...» 

Мета: отримати навички надання до­помоги, підтримки людині в складній си­туації, усвідомити наявність цих проявів з власного досвіду.

Інструкція: розбийтеся, будь ласка, на пари. Зараз одному з вас необхідно сказати З фрази, які розпочи­наються словами «Мене не люблять за те, що ...». Ваш парт­нер повинен на кожну з них відповісти фра­зою «Все одно, ти мо­лодець тому, що ...». Потім потрібно по­мінятися ролями й повторити вправу.

Також для подолання стресу та напруги психолог роздала вчителям пам'ятки та ігри- формули для самонавіювання.

Прийоми швидкого реагування при емоційному вигоранні:

- усміхнутися, пожартувати;

- пригадати щось радісне, гарне, приємне (радісну подію, приємну ситуацію, гідний вчинок);

- виконати певні рухи на кшталт потягування;

- звернути увагу на цікаву подію чи помилуватися пейзажами за вікном;

- розглянути квіти, фотографії, що знаходяться у приміщенні;

- уявити, що ти «купаєшся» в сонячних променях;

- виконати вправи з релаксаційного дихання;

- висловити кому – небудь комплімент або похвалити когось.

Пам’ятка  «Збереження емоційного здоров’я»

1. 1. Визначте для себе головні життєві цілі і зосередьте зусилля на їх досягненні.
   2. Думайте про щось хороше, відкидайте погані думки. Позитивне мислення і оптимізм - це запорука здоров'я і благополуччя.
   3. Плануйте не тільки свій робочий час, а й свій відпочинок. Встановлюйте пріоритети.
   4. Особливе місце відводите відпочинку і сну. Сон повинен бути спокійним, не менше 7-8 годин. Перед сном можна приготувати заспокійливу ванну з аромамаслами.
   5. Використовуйте протягом дня короткі паузи (хвилини очікування, вимушеної бездіяльності) для розслаблення.
   6. Не згущуються хмари! Не робіть з мухи слона!
   7. Керуйте своїми емоціями!
   8. Не нехтуйте спілкуванням! Обговорюйте з близькими вам людьми свої проблеми.
   9. Не забувайте хвалити себе!
   10. Робіть кроки для усунення причин напруги.
   11. Проблеми не потрібно переживати, їх потрібно вирішувати!
   12. Якщо негативні емоції захопили вас під час спілкування, то зробіть паузу, помовчіть кілька хвилин, порахуйте до 10, вийдіть з приміщення, займіться іншим видом діяльності: переберіть папери на столі, поговоріть зі своїми колегами на нейтральні теми, підійдіть до вікна і подивіться в нього, розгляньте вуличний рух, небо, дерева, порадійте погоді, сонцю.
   13. Робіть дні "інформаційного відпочинку" від ТБ і комп'ютера. Почитайте щось.
   14. Найкращим засобом для зняття нервової напруги є фізичні навантаження - фізична культура і фізична праця. Дуже корисним також є розслабляючий масаж. Чудовим засобом досягнення внутрішньої рівноваги є йога, дихальна гімнастика, релаксація.
   15. Музика - це теж психотерапія.
   16. Відпочивайте на природі, адже такий відпочинок чудово заспокоює нервову систему і робить людину добрішою.
   17. Зняти напругу також допоможе зміна діяльності, коли позитивні емоції від приємного заняття витісняють смуток.
   18. Приділяйте належну увагу власному здоров'ю!

Самонавіювання, яке допоможе при подоланні стресу

Ігри-формули, у свою чергу, використовуються для вербального самонавіювання. Формули можна вимовляти про себе або вголос по дорозі на роботу, під час підготовки до уроків, у процесі робочого дня, перед важкою ситуацією. Промовляння формул необов’язково проводиться точно за текстом. Можна проявляти індивідуальні варіанти і відступи у вигляді вибору стилю формул, слів, довжини фраз тощо. Важливо знайти свою власну мову, яка найбільш ефективно на вас впливає.

Якщо, наприклад, ви – людина, яка не терпить наказів та директив, тоді побудуйте текст формули у м’якій манері, у формі переконання: “Я спокійний і впевнений у собі. Я повинен зберігати внутрішню стабільність, тому що попереду у мене важка розмова”. Якщо ви – людина емоційна, тоді ваш текст повинен містити яскраві прикметники: “Я відчуваю спокій і впевненість у собі.

Я повинен зберігати внутрішню стабільність, як міцний фундамент надзвичайної будівлі”. Якщо ж ви – людина стримана і в той же час сильна, енергійна, ваша формула повинна звучати як короткий і різкий наказ або команда: “Я повинен бути спокійним! Спокійно! Упевненість в собі!”. Тексти формул складаються заздалегідь, але іноді можуть використовуватися спонтанні самонакази, які виникають в ситуації “тут і зараз”.

Для того, щоб формули були ефективними, слід пам’ятати про наступні правила:

• Для оперативного користування формулою бажано мати короткий текст з декількох фраз.
• Велике значення має початок формули.
• Формулу самонавіювання необхідно повторювати декілька разів (іноді до семи разів).
• Важливо вірити в “магічні властивості” слів, які ви вимовляєте.
• Промовляти формули слід у стані зосередженості, сконцентрувавши волю.
• 

P.S  І завжди вірте у себе,і в те, що ви робите, адже педагогіка – це одне із найблагородніших професій.