Щорічно 27 січня ми відзначаємо День пам'яті жертв катастрофи і героїзму європейського єврейства для вшанування пам'яті жертв Голокосту. Допоки жива людська пам'ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом. Людство мусить не забувати про мільйони ні в чому неповинних євреїв і представників інших меншин, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами, і віддавати їм належну шану. В ті часи понад півтора мільйона українських євреїв було знищено нацистами. Було втрачено сотні єврейських громад, які упродовж століть збагачували національне життя України. Крім того,  людство не має забувати, що нацистські табори смерті починалися з ненависті, забобонів й антисемітизму. А пам'ятаючи про витоки зла, завжди протистояти спробам розпалити ненависть і міжнаціональну ворожнечу.

Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. Темою цього дня є вічна пам'ять і зобов'язання докласти зусиль до недопущення геноцидів і злочинів проти людяності.

Україна вперше на державному рівні вшанувала пам'ять жертв Голокосту у 2012 році, тому що довгий час у нашій країні було накладено табу на згадування, дослідження, вивчення та збереження історичної пам’яті про цю страшну трагедію в історії людства і в історії єврейського народу.