Серед героїчних сторінок нашого недавнього минулого вибивається на перше місце одне коротке слово – „Крути”! Це одне слово виказує сьогодні цілу скелю думок і глибоких почуттів, які лягли в основу українського націоналістичного руху. Воно стало прапором і провідною зорею нового українського покоління.

Організовуючи цю виставку, бібліотека мала на меті привернути увагу нинішнього молодого покоління до самовідданого і жертовного подвигу, який здійснили українські юнаки під Крутами.

Крути, 29 січня 1918 року... Символ героїзму та відданості нашого юнацтва і символ національної трагедії та безпечності. 90 років тому (1918) відбувся бій між київськими студентами і більшовиками під Крутами, де полягло в нерівній боротьбі 300 студентів. Сімдесят років не згадували про подвиг одержимих, тих, хто першим згорів на жертовному вогні в ім’я самостійної України. А день 29 січня, день бою під Крутами, став трагедією української молоді й цілої української суспільності.

 Існувало багато версій, чому сталися трагічні події під Крутами. У загибелі студентів звинувачували керівництво українських збройних сил, яке кинуло їх напризволяще перед загрозою сильного і небезпечного ворога. Останні розвідки доводять, що командування армії УНР розуміло стратегічну важливість оборони бахмацького напряму. Туди передбачалося відправити частину Гайдамацього кошу Слобідської України на чолі з Симоном Петлюрою, але ці плани зазнали краху через січневі події у Києві.

В радянські часи полеглі в Крутах кваліфікувалися як зрадники чи просто замовчувалися. Студентські могили з Аскольдової гори забрали і спочатку розбили на тому місці парк. Пізніше, після Другої Світової Війни тут поховали радянських воїнів, полеглих при визволенні Києва. З часу подій вперше про увічнення пам'яті студентів згадали в 1990-х рр., коли Народний Рух України встановив тут дерев'яний хрест. Десятиліттями історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

В січні 1991 року відбувся перший патріотичний мітинг у Крутах. Від того часу були плани звести більший, постійний монумент у самих Крутах. Тільки 2000 року архітектор Володимир Павленко серйозно почав займатися проектуванням пам'ятника. 2006 року Меморіал пам'яті героїв Крут на залізничній станції Крути нарешті відкрили за

участі Президента Віктора Ющенка. Автор меморіалу, Анатолій Гайдамака, представив пам'ятник як насипаний пагорб заввишки 7 метрів, на якому встановлено 10-метрову червону колону. Червона колона мала нагадувати про подібні колони Київського Університету, звідки були більшість студентів під Крутами. Біля підніжжя пагорба побудована капличка, а поруч із пам'ятником викопане озеро у формі хреста.

У 2006 році на місці битви встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини битви монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню.

Щоб будувати майбутнє, треба добре знати істинну історію, любити свою країну і гаряче бажати зробити її кращою. Схиляючись у жалобі перед пам`яттю Героїв Крут, ніколи не забуваймо, що це був щедрий і ніжний цвіт молоді Української держави.

"Нема Любови понад ту,

 Що окропила кров’ю Крути"