«Коли в моїх руках дерево дзвенить і співає, коли навколо пахне смола і до ніг падають золотаві кучері стружки — у мене на серці так тепло і лагідно — ніби я розмовляю з Богом»
Кола Бруньйон
  
|
|
Як стверджує матеріалістичне вчення, наш давній предок зміг перетворитися на розумну людину завдяки праці. Упродовж всієї багатовікової історії свого розвитку людина у боротьбі з силами природи вдосконалювала вміння будувати і обладнувати власне житло, господарські та культові споруди, обробляти землю, створювати знаряддя праці й предмети побуту. І від давніх-давен до наших днів ця діяльність людей неодмінно пов'язана з обробкою і використанням деревини.
Окинь оком звичний світ предметів, без яких сьогодні неможна уявити нашого життя: серед них безліч речей, виготовлених з деревини. Дитяче ліжечко й книжкова полиця, письмовий стіл і платтяна шафа, віконна рама й ажурне різьблення гонку - все це витвори вмілих людських рук. Мистецтво обробки деревини та виготовлення виробів з неї - столярне ремесло — належить до числа найдавніших. Воно дуже споріднене з теслярською справою та, власне кажучи, від неї і бере свої витоки, лише відрізняється меншими розмірами створюваних об'єктів, а натомість більш високими точністю й ретельністю обробки деталей, підвищеними вимогами до їх декоративних властивостей. Процес перетворювання звичайного шматка деревини у потрібну річ хоча й здається, на перший погляд, нескладним, вимагає від спеціаліста-столяра багатьох важливих якостей: доброго розуміння фізико-механічних властивостей сировини та вміння користуватися ними, творчої уяви й кмітливості, наполегливості й терпіння, вільного володіння багатьма ручними інструментами й пристроями, а також навичок експлуатації електрифікованих деревообробних верстатів, бо технічний процес вніс досить помітні корективи і в зміст столярської праці. Якщо столяреві й притаманні почуття прекрасного, то зроблені його руками речі несуть у собі, крім чисто утилітарної, ще й естетичну функцію, додаючи людям часточку радощів та добра
|
|